Про нас


Білик Ганна Мирославівна

Завідувач Климковецької філії Скориківської ЗОШ І- ІІІ ступенів. Скориківської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області

Вчитель вищої категорії

Стаж роботи : 32 роки


НАША РЕКЛАМА

Років так назад із двісті ще не знали люди міста.
Пригадаєм, як жило українськеє село. 
...Літо. Вечір. По роботі. Говорити є охота!
До сусідів через тин - перший, другий, ще один.
Посідали всі на лаві та й балакать починали.
Хто в селі ускочив в гречку? Хто затіяв суперечку?
Хто отримав гарбуза? Хто усьому голова?
Хто без тями закохався? Хто сльозами обливався?
Хто розбив з сусідом глек? Хто отримав на горіх?Діти бігають, гасають, лементують, галасають.
Грають в піжмурки й квача. «Мама - ти, я - дитинча».
Кожен гострий на язик, завжди бути першим звик.
Всюди радість, всюди сміх, замалий цей світ для них!
Наговорили сім мішків гречаної вовни,
Аж тут уже на небі і місяць повний.
Розійшлися по хатах, а язик болить, аж страх!
А сьогодні? Подивіться і довкола роззирніться!
Кожен, хто прийшов додому, забува про всіх по тому.
Телевізор увімкнув - і вже точно всіх забув.
А якщо комп`ютер в хаті (бо усі тепер багаті),
То вважайте, до сусідів вже не скоро хтось і піде.
Носа устромив в екран - кожен сам собі тут пан.
Мовчазний, ледь не горбатий, день за днем сидить у хаті.
Скоро мохом поросте. Щось сказать - ні се, ні те!
Клацає клавіатура. Блима світло з монітора.
Очі втомлені болять, та не можна спочивать!
Хтось нове закинув фото - зразу «лайкнути» охота!
У гостях хтось побував - всьому світу розказав!
Йти гуляти? Стільки мук... Зазирну ще у  «Фейсбук»!
Так, зайшовши у наш дім, інтернет керує всім.
Тільки те ще потішає: всім компів не вистачає.
Але є ще телевізор. Пульт у руки - і допізна!

За уроки? Що ти, мамо, я ще встигну! Ще так рано!
І, вмостившись на дивані, лежать собі Олі й Ані.
Так жирком пообростають, із дивана ледь сповзають.
Українська дітлашня! Рухайся, мов комашня!
Бо життя - це завжди рух. А лінь важка, мов лантух.
Як вмикаєм TV-маму, що ми бачимо? Рекламу!
Хоч набридла всім нам, чесно, але ж то - рушій прогресу!
Тож вам скажем чітко й прямо: робимо свою рекламу!
Подивіться всі на нас - рекламуємо наш клас!
Ми веселі і завзяті, і на витівки багаті.
Нас у школі  мало є , та кожен має щось своє:
Андрій,Микола, Давид,Стас,Ліля і Марічка в нас.
Щоб ви краще нас пізнали, розповідь підготували.
Найстарший тут-Андрій, Він вродливий,чепурний,
Гарний, спритний і рухливий. Гетьман добру має силу!Класно грає в теніс, шахи, не дає в футболі маху!
З ним дружити всі охочі, бо він битися не хоче.
На уроках фізкультури не буває він похмурий:
Це ж улюблений урок! Не буває з ним морок.



Є Коруна в нас Микола, чемно ходить щодня в школу.
Вчиться добре, може краще (дуже іноді ледачий).
Він найшвидше порахує, дуже гарно намалює.
Вміє шнурки зав'язати, слово влучне вмить сказати.
Грає в теніс і футбол, полюбля і волейбол.
Любить бігати й стрибати, може інших зачіпати.
М'яч метає він найкраще (тут він точно не ледащо!).
« Колосок», і «Кенгуру» - все Миколі по плечу.

Є у класі дві красуні, які око всім милують.
То в нас Ліля і Марічка ,гарні,мов троянди-чічки.Хоч футбол вони не грають, але слух музичний мають.
Можуть гарно заспівати, голосом зачарувати.
Вчаться в класі дуже добре. Ще - сміливі і хоробрі.
З ними хлопцям є морока: то краса рум`янощока!
Як читають - не вженешся. Як пройдуть - то озирнешся.
Як примружать каре око - в душу зазирнуть глибоко.
Роблять з бісеру прикраси, хоч вони - й самі окраси!
Можуть сісти на шпагат. Подивитись кожен рад.
І на мостик можуть стати. Мамі раді помагати.
Своїх братиків глядіти,в класі з друзями шуміти..
Найповажніший з усіх - Давид Старомінський.
І ховає у собі він талант мистецький.
Як сідає малювати, можна вже шедевр чекати!
А як докладе зусиль - буде це зразок краси!
Але ще один талант в Давида дрімає:
Певно, він клавіатуру вже напам`ять знає!
Де яка цікава гра - він в її тенетах.
Все, що треба, віднайде в нетрях інтернету.
Якщо хочуть хлопці влітку у футбол пограти,неодмінно Станіслава треба погукати.
Він ворота захищає. Половину затуляє.
М`яч дістане із-під хмар, цей наш вправний воротар.Він в спортивну школу їздить і тому не хоче їсти,в математиці мастак,та напише абияк.
Ось такий наш гарний клас, спритний і розумний.
Ми вчимося залюбки, там, де ми, там шумно.
І луна веселий сміх, гарний настрій для усіх!
Ми сьогодні нашу  школу вам рекламували,
Щоби ви любили нас, щоби поважали,
Щоби двійок, одиниць нам не наставляли,
А дванадцяток гарненьких не пошкодували!
Завітайте в Климківці, в нашу гарну школу,
Й не забудете про нас ви тоді ніколи.
Мальовниче в нас село й дуже гарні діти,
Що уміють веселитись і життю радіти.
А щоб ви про нашу школу довго пам'ятали,
Ми оцю смішну рекламу вам підготували.

© 2018 Климковецька філія Скориківської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Створено за допомогою Webnode Файли cookie
Створіть власний вебсайт безкоштовно! Цей сайт створено з допомогою Webnode. Створіть свій власний сайт безкоштовно вже сьогодні! Розпочати